ІІІ. Досвід роботи керівника студії
декоративно-ужиткового мистецтва «Природа і творчість»
Поділяючи думку
І. П. Волкова, що головною метою педагога є створення дитиною оригінальних
продуктів та одночасне засвоєння нею знань і якостей особистості, необхідних
для творчої діяльності, вважаю, що сприяти цьому може впровадження діяльнісного
підходу в освітній процес, сутність якого відображає вектор руху від мети
діяльності до її кінцевого результату. Ідеї педагога – новатора І. П. Волкова
стали підґрунтям створення навчально-виховної роботи в студії «Природа і
творчість». Його педагогічне кредо «Творчості треба навчати!» - провідна ідея в процесі розвитку
креативних здібностей студійців. І. П. Волков підкреслював: «Творчість,
індивідуальність, мистецтво проявляються навіть у мінімальному відступі від
зразка» [1], на що звертається увага кожного при навчанні в студії. Разом з його принципами організації занять: «знання –
фундамент творчості», «стійкий інтерес потрібно формувати», «кожну роботу
потрібно виконувати якісно під контролем педагога», «кожна робота
індивідуальна» в студії працюють принципи: «вмієш сам – навчи другого», «кожна
ідея повинна мати конкретний результат», «шукай знання самостійно». З
визначених І. П. Волковим систем навчання (лінійно-послідовна, розірвана, паралельна,
блочно-паралельна, система асоціативних зв’язків) в студії працює
блочно-паралельна система, модифікована відповідно умов викладання технік
роботи з природним матеріалом. На перших етапах навчання вихованці знайомляться
по черзі з різноманітними техніками та технологіями: аплікація з соломки
злакових культур, пресована флористика, мозаїка з яєчної шкаралупи «кракле»,
колажі з природних матеріалів, художнє конструювання з природних матеріалів,
які розподілені блоками в навчальній програмі. Після одного-двох років навчання
вихованці достатньо оволодівають технологіями роботи, спеціалізуються на конкретній
техніці і займаються її поглибленим вивченням. При цьому набутий об’єм знань та
вмінь дозволяє їм використовувати паралельно декілька технік та створювати
різноманітні колажі, аплікації, рельєфні та об’ємні композиції.
Використання діяльнісного підходу
допомагає організувати навчально-виховний процес в студії на суб’єкт – суб’єктних взаємовідносинах
педагога та вихованця. В тісному творчому контакті «педагог-учень» народжуються
ідеї, замисли, відточуються техніка виконання, набувають ваги теоретичні
знання, формується самооцінка дитиною особистої праці.
Оцінка діяльності вихованців
відбувається за принципом порівняльного аналізу результатів особистої роботи кожного. Порівнюються особистісні
досягнення дитини за відповідний відрізок часу навчання, відстежується якість
кожної наступної роботи, враховуються недоліки в техніці виконання, прогалини в
знанієвому компоненті та визначається тематика наступної творчої роботи.
Саме на таких засадах побудована
навчально-виховна роботи студії декоративно-ужиткового мистецтва «Природа і
творчість» Бердянського ЦДЮТ.
В наш час набуває
актуальності осмислення зв’язку між людиною та оточуючим світом, духовним та
естетичним сприйняттям природи.
Мистецтво флористики відображає
природний процес проникнення духовних цінностей у внутрішній світ людини. Гюстав
Флобер писав: «З плином часу мистецтво стає науковішим, а наука – художнішою;
вони розійшлись біля основи, щоб зустрітися коли-небудь на вершині»[9].
Заняття в студії «Природа і
творчість» привчають дітей вивчати природу, систематизувати та узагальнювати
одержані знання, відображати свої творчі задуми в композиціях з різноманітних
природних матеріалів, сприяють розвитку художнього смаку, уяви, глибшому
знайомству з традиціями українського народу,
обрядами і звичаями, пов’язаними зі світом рослин. Робота з природним
матеріалом сприяє розвитку художньої інтуїції, чутливості до довершеної форми,
формуванню здатності створювати образ, відчуття гармонійності деталей,
критичності, гнучкості та оригінальності мислення, пізнавальної активності та
самостійності.
Метою програми студії є збагачення учнів знаннями, які
сприяють осмисленню зв’язку між людиною,
природою, мистецтвом та створення умов для їх саморозвитку в умовах творчої співпраці, сприяння вихованню
гармонійно-розвиненої особистості, здатної до самореалізації в процесі життя.
Основні завдання:
- формування
пізнавальної компетентності, що забезпечує оволодіння знаннями про народні
звичаї, обрядовість, знайомство з історією та
сучасними тенденціями розвитку мистецтва флористики, вивчення основ
матеріалознавства, композиції, кольорознавства;
- формування практичної компетентності, що
сприяє оволодінню техніками пресованої флористики, флористичного дизайну,
сучасними флористичними колажними технологіями, різноманітними техніками аплікації;
- формування
творчої компетентності, яка забезпечує розвиток креативних здібностей,
здатності до критичного мислення, розвитку художнього смаку;
- формування
соціальної компетентності, що сприяє вихованню дбайливого ставлення до природи,
пошани до народних традицій, національної свідомості, розвитку емоційно - вольової
сфери особистості, працелюбності, наполегливості у досягненні мети,
відповідальності за результати своєї роботи, професійному самовизначенню, вихованню культури праці.
Для кожного напрямку навчальної діяльності
обираються педагогічно обґрунтовані методи та форми роботи. Викладання
теоретичного матеріалу з теми «Аплікація та мозаїка з соломки» потребує
використання традиційних словесних та наочних методів: бесіда, огляд ілюстративного матеріалу, зразків робіт. Але
для посилення мотиваційного ефекту все частіше звертаємось до інноваційних
методів навчання. Так, при першому знайомстві з техніками аплікації та інтарсії
з соломки злакових культур з вихованцями проводиться майстер-клас, під час
якого проходить знайомство з технікою обробки соломки, матеріалами та інструментами. Перші навчальні
роботи стимулюють інтерес до занять в студії, створюють «ситуацію успіху».
Використання мультимедійної презентації про мистецтво аплікації соломкою
допомагає розкрити міжпредметні зв’язки з історією виникнення народних
промислів обробки соломки, образотворчим мистецтвом, біологією, географією,
геометрією, матеріалознавством та кольорознавством.
Викладання основ пресованої флористики
тісно пов’язане з паралельним вивченням техніки живопису, що лежить в основі
флористичних композицій. Тому початківці виконують роботи - копії натюрмортів, пейзажів, анімалістики
за принципом «від простого до складного».
Вихованці студії знайомляться з історією пресованої
флористики та творчістю художників – флористів України та світу. Ошибана (пресована
флористика) — різновид флористики, мистецтво створення художнiх композицiй з засушених
рослинних матерiалiв — листя, квітів, трави, кори дерев, соломки,
насіння, шкурки банана, листків кукурудзи, моху, тополиного пуху, яке
зародилось шість століть назад в Японії та поширилось по всьому світу. Міжнародне товариство майстрів пресованої флористики (IPFAS)
домагається, щоб цю діяльність визнали не прикладним мистецтвом, а різновидом
живопису. Картини з природного матеріалу так само довговічні, як і традиційні живописні полотна.
Від репродуктивної діяльності вихованці переходять
до самостійної творчої роботи. Стимулом для розвитку творчих здібностей
виступає метод навчального проектування, що створює умови для активізації
пізнавальної діяльності вихованців.
Протягом останніх років вихованцями студії розроблені навчальні проекти:
«Солом’яні візерунки» (2010 р.), «Перевтілення» (2011 р.), «Спочатку було
слово» (роботи створені за віршами сучасних поетів) (2011р.), «Скарби Меотиди» (2012 р.), «Світ
Приазов’я» (2013 р.), проект до 200-річчя
Т. Г. Шевченка «Мій Шевченко» (2014 р.), «Іграшки з сіна» (2015р.),
«В гостях у Флори» ( 2016 р.).
Використання
евристичного методу доцільно проводити з вихованцями старшого шкільного віку.
Наприклад, для участі в виставці Новорічних ялинок, учням було запропоновано
створити креативну ялинку з природних матеріалів. Як результат, самостійно були
розроблені ескізи, обрано техніку виконання та представлено креативні ялинки з
шишок, соломки,черепашки.
Широкі
можливості в навчальній роботі надає мережа Інтернету. Самостійний пошук
інформації, створення банку ідей, знайомство з творчістю інших дитячих
колективів, художників, мистецьких об’єднань допомагають в індивідуальній
творчій роботі вихованців студії. Порівняльний метод стимулює творчу фантазію,
підштовхує до здорового амбіційного змагання, допомагає втілити творчий задум.
На заняттях студії широко практикується індивідуальна та парна форми роботи,
особливо в проектній діяльності. Вихованці групуються за інтересами, за вибором
техніки роботи, за поставленою метою, допомагають один одному в пошуку
інформації до творчих робіт.
Проведення
занять з використанням ігрових методів і форм цікавлять як початківців так і
вихованців «зі стажем». Головоломки, кросворди, ігри на розвиток уяви («Що на
що схоже?», тест Е. П. Торренса «Закінчи малюнок») стимулюють фантазію
початківців. Творчі здібності вихованців формуються під час проведення інтегрованих
занять на пленері в умовах наближеного сприйняття природи та спілкування
з нею.
Комментариев нет:
Отправить комментарий